субота, 17 червня 2017 р.

Майстер-клас для вчителів хімії

                                                                                                    Красножон О.В.,
вчитель хімії
загальноосвітньої школи
 І – ІІІ ст.с. Солгутове
Гайворонського району
Кіровоградської області



МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИЙОМІВ ЕЙДЕТИКИ ТА МНЕМОТЕХНІКИ НА УРОКАХ ХІМІЇ
Майстер-клас  (з використанням ідей В. Сухомлинського)

Епіграф(слайд 2)
«Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його світогляду, ерудиції»     
 В. О. Сухомлинський
І. Організаційний момент, активізація уваги.
Вправа «Асоціація». (слайд 3)
Які асоціації у вас виникають на слова: урок, хімія, урок хімії
Які ваші очікування від уроку? (слайд 4)
Але інколи маємо… (слайд 5)
 Проблема: Як досягти хороших результатів? (слайд 6)
ІІ. Мотивація. Оголошення теми. (слайд 7)
Учитель, який хоче мати високі результати навчання, повинен знати стилі пізнання своїх учнів, покладати це в основу організації спільної діяльності педагога і школярів на уроці.
В.О. Сухомлинський
В основі пізнання лежать психофізіологічні процеси: увага – пам'ять – мислення (асиметрія)
Тема майстер класу: «Можливості застосування прийомів ейдетики та мнемотехніки на уроках хімії» (слайд 8)
Уміння запам’ятовувати і швидко відтворювати теоретичний матеріал є однією з необхідних умов успішності учня. Отже, перед учнем постає проблема: якомога краще засвоїти великий обсяг інформації, і це йому не завжди під силу, оскільки складними є назви хімічних речовин, величезна кількість формул, понять, правил, законів. Часто ми стикаємося з такою трудністю – чим більше учитель вимагає, контролює, перевіряє, тим гірше дитина запам’ятовує матеріал. ( власний досвід пошуку). Тому для формування предметної компетентності в учнів необхідне вдосконалення методики уроку шляхом використання продуктивних технологій навчання в умовах зростаючого обсягу інформації внаслідок інтенсивного розвитку хімічної науки. Одним із шляхів підвищення ефективності сучасного уроку є застосування прийомів ейдетики та мнемотехніки. (слайд 9)

Мнемоніка (мнемотехніка) — сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій. Мнемоніка не вдосконалює пам'ять, а полегшує сам процес запам'ятовування через придумані штучні асоціації, які легко й швидко відкладаються в пам'яті. (слайд 10)
Ейдетика — це здатність згадувати чи відтворювати зображення, звуки, запахи об'єктів чи тактильні відчуття про них в пам'яті з граничною точністю. У психології — відтворення у всіх деталях образів предметів, які не діють в даний момент на зорові аналізатори.
Вперше термін «ейдетика» був озвучений німецьким психологом Е.Йєншем, а поширення  і глибокого вивчення набув у дослідженнях видатного психолога О.Р.Лурії, який поділив методики запам’ятовування на два основних напрямки: мнемотехніка та ейдетика. (слайд 11)
Засновником «Школи ейдетики» є Ігор Матюгін, професор, доктор педагогічних наук (Росія). Втілення цієї методики в Україні проводить Євген Антощук – доктор педагогічних наук, засновник української школи ейдетики «Мнемозина».
У середині 80-х років ХХ ст. російський вчений Ігор Матюгін розробив ігрову систему, яка покращує сприймання та відтворює інформацію, спираючись на властиве кожній людині вміння уявляти та фантазувати. Він запропонував використовувати весь спектр уявлень і фантазій: зорових, рухових, тактильних, нюхових та смакових [4; 6]. Чисельні експерименти довели, що пам’ять людини тісно пов’язана з її уявою та уявленнями − „ейдосами”, як казали древні греки. Методика отримала назву „Школа ейдетики”. Сьогодні ця ігрова методика популярна серед тих, хто прагне неформально ставитися до процесів пізнання та навчання.
Упровадження цієї методики в Україні здійснює Євген Антощук, почесний доктор педагогічних наук – засновник „Української школи ейдетики „Мнемозина””. Він зазначає, що вміння дорослого „спускатися” до рівня дитини, тобто бачити яскраво, вміння дивуватися, фантазувати – це і є ейдетика. Завдяки його численним статтям, книгам, активній лекційній роботі вчителі шкіл мають у своєму арсеналі ейдетичні прийоми
Цитата із книги «Учімося запам’ятовувати і пригадувати»
У дітей своя сфера інтересів, в якій може й не знайтися урокам і шкільним справам, бо мало хто докладає зусиль, аби вивести навчальний матеріал у чудовий світ дитячої уваги і фантазії. Активне уявлення є чудовим стимулом до творчості, винахідливості та успіху, якщо правильно скористатися цим даром. Сучасні психологи висувають таку схему, що ілюструє феномен довготривалої пам’яті: (слайд 12)
ЦІКАВІСТЬ – МОТИВАЦІЯ -  УВАГА – КОНЦЕНТРАЦІЯ – ОРГАНІЗАЦІЯ
З якої складової ми починаємо навчання? А як думаєте ви?
Якщо виявилася пізнавальна активність, то інші  складові спрацьовують автоматично. А пробудження зацікавленості – це творча праця вчителя, активна участь батьків і впевненість дитини у власному успіху
Основна формула, що відображає суть методів ейдетики:
уява + позитивні емоції = засвоєна інформація. (слайд 13)
Вправа «Кольорове лото» (слайд 14 – 16)
1) робота з формулами кислот
- що таке кислоти? (що спільного у формулах?) – звернути увагу на колір Гідрогену
Вправа «Саймон каже або повтори  за товаришем) – назви кислот по одній, наступний учень повинен повторити слова попереднього
2) робота з формулами основ  -звернути увагу на колір гідроксильної групи
3) дія на індикатори (зв’язати з  кольорами),
Віршик: фенолфталеїновий в лугах малиновий
Відео дослід (після перегляду покласти кольорові папірці, що відповідають кольорам індикаторів, до кислот і лугів)
- утворення кислих солей (ступінчата дисоціація)
Фізкультхвилинка: Вправа «Вухо – ніс»
4) продовження роботи з формулами кислот:
- чим відрізняються формули кислот? (поділ на оксисенові та безоксигенові, одноосновні та багато основні)        (слайд 17 – 18)
- асоціація з дракончиками   (слайд 19)
5) запис рівняння ступінчатої дисоціації та утворення кислих солей на основі асоціації із драконами (слайд 20 - 21)
Вправа «Фантазуємо»
Окисно – відновні реакції (слайд 22 - 23)
Прийом «Фантазуємо»: приписуємо поняттям характер
Окисник поганий, відновник - хороший… + ступінь окиснення…
Прийом «Уявляємо» (створюємо уявний образ)
(слайд 24 - 25)
Природні групи хімічних елементів
-                    Лужні метали  - на лузі літій (ллється вода, натрій – трава, калій – камінь)
-                    Галогени (Галя – хороша – хлор, файна – фтор; Гена – бравий – бром, ідеальний – іод)
Акровербальний метод
Порядок розміщення нітратних основ у молекулі ДНК: АТГЦ – запам’ятовуємо як «А Ти ГуЦуЛочка» (принцип компліментарності)
Руханка – створити рухові образи, що ілюструють різні стани речовини, перегрупування атомів під час хімічних реакцій
ІІІ. Рефлексія.
Слайд 26. Смайл «Сердечко»
Яка асоціація у вас виникає у зв’язку із цим смайлом?

«Серце віддаю дітям» (В. Сухомлинський)

Немає коментарів:

Дописати коментар