Р.А. Цимбал,
вчитель
початкових класів
загальноосвітньої
школи І-ІІІ
ступенів с. Червоне
Гайворонського району
Кіровоградської області
"ВИХОВАННЯ ГАРМОНІЙНИХ ВІДНОСИН МІЖ БАТЬКАМИ І
ДІТЬМИ"
(захід для учнів та батьків)
Мета і завдання: домогтися глибокого осмислення учнями значення батьків у нашому житті;
виховувати глибоке почуття власної вдячності, сприяти розвитку загально
мовленнєвих навичок; виховувати любов до прекрасного в музиці, поезії.
Обладнання:магнітофон,
запис пісні "Злагода", "Неповторність", плакати з висловами
В.О.Сухомлинського.
Хід уроку
(На дошці
вислів "Батько і мати – два серця гарячих". Звучить пісня
"Злагода")
Любов – найвище в світі почуття,
Вона не має меж – безкрая!
З любові починається життя,
Все найсвітліше з неї виростає.
Любов і доброта – це два крила,
Які нас піднімають над землею.
Любов, напевно, першою була,
А доброта відразу йшла за нею.
Шановні батьки! Ми раді
вітати вас сьогодні на уроці родинно-сімейного виховання на тему
"Виховання гармонійних відносин між батьками і дітьми".
Година нашого спілкування
присвячені 90-ій річниці з дня народження видатного педагога, великого
Добротворця, нашого земляка В.О.Сухомлинського.
Через сім'ю наші діти
виходять у життя. Жоден виховний заклад не може дати дитині того, що дає
нормальна сімейна атмосфера, її спілкування з батьком та матір'ю. Ви для них
найкращі, найсвятіші люди на землі. Діти вміють прощати і забувати. Вони дуже
чутливі до ласки, до любові, і добре знають, коли їх люблять, а коли – ні.
Тому треба бути завжди щирими
і люблячими батьками. Бо діти – це наше майбутнє. Добрі діти – спокійна
старість, а лихі діти – батьківське горе.
Людина починається з добра,
Із ласки і великої любові.
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові.
Людина починається з добра,
З умінням співчувати, захистити.
Це зрозуміти, всім давно пора,
Бо ми прийшли у світ добро творити.
Людині починається з добра,
Із світла, що серця переповняє.
Ця істина, як світ, така стара,
А й досі на добро нас надихає.
В.О.Сухомлинський розумів
виховання дітей, як "творіння майбутнього і погляд в майбутнє".
Усі батьки хочуть, щоб їхні
діти слухалися, але не завжди вміють цього добитися, або роблять це пізно, коли
дитина звикне слухатися.
Пропонуємо вашій увазі
оповідання В.О.Сухомлинського "Як дівчинка побачила себе" (ст. 144
"Казки школи під голубим небом"). І просимо задуматись як бути, якщо
дитина не слухається.
Читання оповідання.
Діти, яка ваша думка? (Мамине чи татове
прохання виконувати зразу. Все можна вирішити в спокійній обстановці, не робити
необдуманих вчинків, завжди намагатися бачити самого себе збоку)
А який ваш висновок, шановні
батьки? (Вимогу ставити чітко, прохання
не повторювати, не проявляти сліпої батьківської любові – не жаліти)
А зараз пропонуємо батькам і дітям прийняти участь у
грі-конкурсі "Сторінка мудрих порад". (4 конверти – вислови В.О.Сухомлинського про виховання дітей. Діти
разом з батьками складають і зачитують)
Звучить пісня "Родина".
Зачитують вислови.
1.
Знаєте, що існує
межа між тим, що вам хочеться і тим, що можна.
2.
Моя влада над
дитиною – це здатність реагувати на моє слово.
3.
Я твердо вірю в те, що виховати дитину можна насамперед
ласкою, добром.
4.
Найдорожче духовне
багатство – прагнення до моральної краси.
Чи завжди між батьками і дітьми дружні, добрі стосунки, зігріті любов'ю і
теплом свого серця.
Інсценівка "Іменинний обід".
-
А як би ви вчинили, діти?
-
Яка ваша думка,
шановні батьки?
Час іде, не просто йде, а шалено летить. Діти ростуть…
Вони підуть у світ такими, якими ми їх виховаємо. Все треба робити в свій час,
щоб потім не розплачуватись за прикрі помилки своєї молодості, яка має такий
короткий вік. Часу гаяти ніколи. Тільки особистий приклад, живе спілкування дає
відчутні результати. А лагідне слово лід розтопить.
До вашої уваги
гра "Ласкаві слова".
Виходять дві групи учасників ( по 1 парі) і кажуть якнайбільше теплих слів
мама – дитині, дитина – метрі.
У щоденному житті
не завжди все так. Ось які бувають історії.
Пропонуємо вашій
увазі рольову гру "Батьки – чомучки"
-
Ну і мама! Ну і
тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають –
Сімшно і скзать комусь!
Бо щодня мене питають
Лищ одне: чому? й чому?
-
Ти чому образив
Віту?
-
А чому отримав
двійку?
-
А чому прийшов так
пізно?
-
Ти чому в
шкарпетках різних?
-
Ти чому такий
непослух?
-
А чому не стелиш
постіль?
-
А чому це вірш не
учиш?
-
А чому портфель без
ручки?
-
А чому такий
синець?
Ох! Настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи –
Хоч би й дуже захотів…
Треба їх віддать до школи –
Хай питають вчителів!
Він не винен
Ходив батько питатися
Про поступки сина –
Невесела ждала батька
У школі новина.
Вдома кличе батько сина:
Скажи-но, Івасю,
Чому ж ти тепер найгірший
З усіх учнів в класі?
А синок на те спокійно:
-
Що ж я, тату, винен
-
Той, що досі був
найгірший,
-
Вже школу покинув.
Мати! Батько! Які
дорогі для кожного з нас ці слова!
Скільки в них тепла, щастя, радості, душі, милосердя і доброти. Але не завжди
ми буваємо по відношенню до батька і матері доброзичливими,, уважними, часто не
розуміємо їхніх мудрих порад, не завжди
реагуємо на їхні зауваження. Я думаю, що завжди є за що попросити пробачення у
своїх батьків. Я хотіла б попросити пробачення за те, що…
-
А ви, діти, за що
хочете попросити пробачення у своїх батьків?
-
Шановні батьки,
а за що попросили б ви пробачення у
батьків своїх?
(Діти і
батьки просять вибачення)
Хочеться, аби кожен з нас
дорожив своїми батьками, думав про них, був поруч у складну хвилину,
відгукувався на кожен поклик, бо вони вчать нас жити, вчать відваги, любові до
праці, щирості, чесності, вчать своїм життям, особистим прикладом. Давайте
будемо берегти наших батьків завжди, будемо добрішими, чемнішими, уважними до
них.
Великий педагог
В.О.Сухомлинський залишив для нас такий наказ.
"Наказ дітям" (читають
батьки)
Батько і мати дали тобі життя, і живуть для твого щастя. Не завдавай їм
болю, образи, прикрощів, страждання.
Все, що тобі дають Батько і Мати – це їхня праці, піт, утома. Вмій поважати
працю батьків. Найбільше щастя для Матері й Батька – твоє життя, працьовитість,
любов до науки, повага до старших. Якщо люди вважають тебе недоброю людиною –
це велике горе для твоєї Матері і Батька. По-справжньому любити їх – означає
приносити в дім мир і спокій.
Твоя сім'я – це не тільки
Батько й Мати. Це й ви, діти. Це твоя поведінка, твої вчинки. Запитуй у Батька
й Матері дозволу на те, що без них вам робити не можна, або ж не тактично.
Справжня свобода сина і дочки – бути слухняними дітьми. Підкорення волі батьків
– перша школа громадського виховання, перша дисципліна твоєї совісті. Якщо не
навчилися підкорятися волі батьків, то не зможеш стати стійким, мужнім громадянином,
дисциплінованим трудівником, вірним батьком твоїх дітей. Три нещастя є в
людині: смерть, старість і лихі діти – говорить українська народна мудрість.
Старість – невідворотня, смерть – невловима, перед цими нещастями ніхто не
зможе зачинити двері свого дому. А від лихих дітей дім можна зберегти, як від
вогню. І це залежить не тільки від батьків ваших, а й від вас самих. Бути хорошими
дітьми означає не допускати, щоб старість Батька й Матері була отруєна твоїми
поганими вчинками. Вмій відчути найважчі душевні муки Матері і Батька. Їхня
хвороба – твоє горе. Їхні невдасі, неприємності на роботі – твоя біда. Вмій
бути добрим у думках і почуттях. Бережи здоров'я батьків. Пам'ятай, що ранню
старість і хвороби батькам приносить не тільки праця, втома, а й сердечні
хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі. Найбільше вражає батьків дитяча
невдячність, байдужість сина чи доньки.
Будьте гідними своїх батьків.
Звучить мелодія "Неповторність" О.Білозір.
Вірш.
В душі дитини сонечко зійде
І буде щастям сяяти дитина.
Упевнено крізь труднощі пройде
І з неї добра виросте людина.
В її сердечку буде доброта,
Любов і людяність, збагнути це пора
А в цьому й є та істина проста –
Людина починається з добра.
Підсумок. На цьому ми закінчуємо родинне спілкування. А родинне
виховання продовжується. Можливо, у когось із вас є пропозиції, бажання
висловити свою думку?
Немає коментарів:
Дописати коментар