Урок-подорож із зарубіжної літератури для учнів 6 класу

Т. С. Гуличко,

вчитель зарубіжної літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Червоне Гайворонського району Кіровоградської області

Художній світ хоку Мацуо Басьо. Одухотворення природи – характерна ознака японської культури. природа як джерело натхнення, а її зображення – засіб вираження почуттів

(урок-подорож для 6 класі)

Мета: ознайомити з життям і творчістю славетного японського поета та своєрідною культурою Японії; допомогти учням зрозуміти особливості хоку, їх зміст, засоби вираження у порівнянні з творчістю В.  Сухомлинського; розвивати навички читання хоку, їх аналізу; виховувати любов до природи, до людини, прагнення до самопізнання та самовдосконалення, естетичні смаки.   

Обладнання: портрет Мацуо Басьо, збірка його творів, ілюстрації до них, портрет В. Сухомлинського, картки із творами В. Сухомлинського, картки із питаннями, краєвиди Японії, портрет А. Вівальді «Пори року. Зима», «Пори року. Весна», «Пори року. Літо», «Пори року. Осінь».

Теорія літератури : танка, хоку.

Міжпредметні зв’язки : українська література, географія, образотворче мистецтво,  музичне мистецтво.

Тип уроку : урок – подорож.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Встаньте дітоньки скоріше,

Усміхніться всім миліше,

 Привітайтесь : «Добрий день!»

Продзвенів дзвінок : «Дзень!»

Вступне слово  вчителя.

Вітаю вас, діти! Кажуть, «Зі своїм статутом у чужий монастир не ходять». Але «Один у полі не воїн», тому підтримайте мене. Я прийшла до вас з миром і новими знаннями. А вчитися – завжди пригодиться!»

-         А з яким настроєм ви прийшли на урок?

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Презентація теми та мети уроку.

Слово вчителя.

На уроках світової літератури ми не тільки знайомимось із найкращими майстрами світової літератури та їх творами, а й подорожуємо різними країнами. Сьогодні ми відвідаємо Японію. Є у цієї країні інша назва – «Країна Вранішнього Сонця». Там ми дізнаємось багато цікавого про сучасну Японію та японську культуру. І хоч ця прогулянка буде умовною, символічною, але в ній будуть справжні злети і падіння, відкриття чогось нового та дивовижного.

-         Отже, ви готові подорожувати?

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Ми проживаємо в Україні, а ось подорож  наша буде чудовою країною – Японією.

-         Як  же нам туди дістатися? (відповіді дітей)

-         Так, дійсно можна дістатися літаком. Тому зараз ми збираємо всю свою уяву докупи і уявляємо, що ми зараз в аеропорту. 

-         Он я вже бачу наш літак. Ой! А погляньте  як він називається і чи знаєте ви на чию честь він так названий ? (відповіді учнів)

Літак має назву «Сухомлинський».

(вчитель роздає дітям листки на яких записані питання, щоби потрапити на борт літака)

-         Мені передали ось ці питання і повідомили, що коли ви будете знати відповіді на ці питання, то потрапите на борт, а коли ні, то наша подорож відразу ж завершиться.

Перелік  питань :

1.     Скільки років у цьому році виповниться В. Сухомлинському з дня народження? (95 років).

2.     Де він народився? ( в с. Василівка (нині Онуфріївський р –н ) Кіровоградська обл.)

3.     Скількома мовами світу видані твори В. Сухомлинського? (53-а мовами)

4.     Чи писав він твори для дітей? (Так)

5.     Що саме він писав для дітей? (казки та оповідання)

Слово вчителя.

Для того, щоб знати відповіді на ці питання послухайте невеличку розповідь про письменника.

Розповідь вчителя.

Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівці Василівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) в бідній селянській сім'ї. Тут минули його дитинство й юність. Як і решта селянських дітей, він вчився в рідному селі у школі і в 1933 році закінчив семирічку. Влітку 1933 року мати провела молодшого сина Василя до Кременчука.                                                          Спочатку Сухомлинський подався в медичний технікум, але незабаром пішов звідти, поступив на робітфак, достроково закінчив його і був прийнятий до педагогічного інституту. З 1935 р. починається педагогічний шлях В. О. Сухомлинського.                                                                                                             В 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся до Полтавського педагогічного інституту заочником і закінчив його в 1938 році. В 1941 році добровольцем йде на фронт. В січні 1942 року молодший політрук Сухомлинський був важко поранений, захищаючи Москву. Тільки дивом залишився живий. Осколок снаряду залишився в його грудях назавжди.                                                                                                                                   В 1948 році Васи́ль Олекса́ндрович стає директором Павлиської середньої школи і беззмінно працює протягом 23 років до кінця своїх днів.                                 2 вересня 1970 року Василь Олександрович Сухомлинський помирає, але його внесок у життя та його твори залишаться назавжди. Василь Олександрович Сухоминський написав 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей. Його книги виходили і виходять масовими тиражами в багатьох країнах світу (Росії, Німеччині, Японії, США, Канаді, Китаї та ін.), видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн. примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 30 мов світу і витримала 54 видання.                                                                                         Найважливішими працями Сухомлинського є: «Воспитание коллективизма у школьников» (1956); «Трудовое воспитание в сельской школе» (1957); «Педагогический коллектив средней школы» (1958); «Виховання в учнів любові і готовності до праці» (1959) та інші. У 1976 р. видані вибрані твори Сухомлинського у 5-ти т. У 1974 р. за книгу «Серце віддаю дітям»

Бесіда за запитаннями даними на картках.
Слово вчителя.

-         Молодці! Справилися із завданнями і можемо спокійно підніматися на борт літака.

(Входить стюардеса)

Стюардеса: Діти, сідайте зручніше, а щоб вам було цікаво летіти, пропоную послухати казку В. Сухомлинського «Квітка сонця», уважно послухайте.         

На високому стеблі – велика квітка із золотими пелюстками. Вона
схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником.

Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки.

Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник
жде сходу сонця. Ось уже сонце викотилось із-за обрію. Соняшник
повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне
вогняне коло. Усміхається соняшник до сонця, радіє, вітає його:

- Добрий день, сонечку, я так довго чекав тебе!

Сонце піднімається все вище й вище, пливе по небу. І соняшник
повертає за ним свою золоту голівку. Ось воно вже заходить за обрій, і соняшник востаннє усміхається його золотому промінню.

-         Про що розповідається у цій казці?

-         А чому саме «квітка сонця»?

-         Молодці! Ви дуже уважно слухали і не помітили як уже, майже, прилетіли. Мушу вас покинути. (стюардеса виходить)

Слово вчителя.
Сподіваюся, що ви дізналися багато цікавого. А зараз ми познайомимося з цікавою країною та її поетом – мандрівником Мацуо Басьо.

-         Отож, перша наша зупинка у цій чарівній країні має назву «Країна Вранішнього Сонця»

Прибули ми до загадкової країни Ніхон, що в перекладі означає «Країна Вранішнього Сонця». А називають її так тому, що вона першою вітає світло вранішнього сонця. У японців є три важливих поняття, пов’язаних з естетичним усвідомленням світу:

·         «ханамі» - замилування квітами;

• «цукімі» - замилування місяцем;
• «юкімі»- замилування снігом.

Досить відрізняється від європейської поезії творчість японських поетів. Насамперед новизною жанрів.

— Японська поезія — хоку, з якою ми сьогодні ознайомимося, така ж незвичайна, як і вся культура. Складається вірш усього з трьох рядків без рим, та й зміст, на перший погляд, не зовсім зрозумілий. Але за удаваною простотою криється складне плетиво асоціацій, натяків, символів. Один із західних літературознавців, Р. Блайс, порівняв поезію Мацуо Басьо з «напіввідчиненими дверима». Спробуємо побачити й зрозуміти, що ховається за ними!                                                                                                                         Хоку - це віршована форма, що складається із трьох рядків, в перекладі означає «початкова форма». Класичні хоку містять 17 складів. Складаються із трьох ритмічних рядків (5, 7, 5 складів). Така форма примушувала поетів приділяти велику увагу техніці вірша. Відкидалося все зайве, наприклад, слова, які можна домислити. Збірки віршів впорядковувалися за порами року.

Робота  з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

Евристична бесіда

-          Які речі японського виробництва ви маєте вдома? Як би ви їх охарактеризували (за роботою, за дизайном — зовнішнім виглядом)?

-         Що в статті підручника було новим для вас, про що ми не згадували минулого уроку? Які риси характеру притаманні, на вашу думку, японцям?

Слово вчителя.                                                                                                                                 Цю зупинку ми пройшли без особливих труднощів. І я пропоную рухатися далі. Отож наступна наша зупинка – «Садівник японської поезії»

Пояснення вчителя.                                                                                                      Людиною, яка, спостерігаючи красу снігу, місяця і квітів, багато розмірковувала про друзів, про себе, про життя, був японський поет Мацуо Басьо.                                                                                                                                  Уявіть собі людину, наставника, який мав одночасно понад дві тисячі учнів і написав близько двох тисяч віршів. У 28 років він став відомим поетом.                                                         Його можна образно називати дбайливим садівником чудового саду японської поезії.                                                                                                                      У кінці XVII ст. на дорогах Японії можна було зустріти немолодого вже чоловіка, дуже схожого на жебрака, якого будь-хто міг образити. Тоді нікому не могло спасти на думку ,що на долю цього непомітного мандрівника випаде посмертна слава.                                                                                          Мандрівник! Це Слово                                                                                                                               Стане іменем твоїм.
Довгий осінній дощ.                                                                                                                 Так писав про себе Басьо .

У невеликій дорожній сумці зберігається скарб поета-мандрівника: кілька книжок з улюбленими віршами, тушечниця, без якої не обійтися ні поету, ні художнику, і , звичайно ж, флейта, адже в її звуках неменше мудрості ніж у стародавніх книгах. На голові великий, наче парасолька, бриль, сплетений з кипарисових стружок. Як вусики плюща, в’ються по його полях візерунки письмен: дорожні нотатки, вірші.

Вже закінчився рік,
Я й досі – під брилем,
У сандалях з соломи.

Японське прислів’я повчає: «Кого хоч день мав за вчителя, все життя поважай, як батька рідного». Сьогодні вам учитель – Басьо, всесвітньо відомий майстер маленьких японських віршів – хоку. Крізь простір і час натхненний сенсей звертається ніби до вас:

Мандрівниче в далекій країні!
Повернись, я покажу тобі
Істинні квіти.

-         Тож рушаймо у подорож шляхом Краси, який відкрив нам японський поет Мацуо Басьо.

«Дорога мандрів - творча майстерня поета» - таку назву має наша наступна частина подорожі.

-         Як ви гадаєте, чому саме таку назву має ця частина подорожі? (більшу частину свого життя він провів у дорозі. Де і творилися його шедеври).

-         Оскільки Мацуо Басьо був мандрівником і поетом разом, тому давайте розглянемо хоку, які характеризують мандрівне життя поета.

Поночуйте просто неба,
Тоді й збагнете вірші мої!
Осінній вітер.(Простір для думок).
Зморшки на ньому розглажу
І вирушу милуватися снігом.
Старе паперове плаття.
Листям ірисів
На ногах закріплю
Сандалі без поворозок.

(Спираючись на посох, простує він гірською дорогою в осінню негоду. На ньому пошарпаний халат - плаття з цупкого, покритого лаком паперу, плащ з очерету, а на ногах солом'яні сандалі. У невеликій торбині: 2-3 збірки віршів, флейта, записники. Голову покриває великий, мов парасолька, бриль з кипарисової стружки.)

Дослідницька робота.

-         Зараз ви трішки побудете у ролі дослідників.

(учні намагаються самостійно визначити особливості ліричних творів Мацуо Басьо, а потім обговорюють свої міркування разам з учителем)      Аналіз жанрових особливостей ліричних творів Мацуо Басьо, визначення їх характерних ознак:

• постійна кількість рядків;
• відсутність рими;
• надзвичайна стислість;
• увага до деталі.

Наступна зупинка – «Музичний вернісаж»

Слово вчителя.                                                                                                                            Ще з сивої давнини люди сприймали природу не лише через зорові відчуття, але і через її звучання.  Відомий італійський композитор Антоніо Вівальді створив «Пори року» — цикл із чотирьох скрипкових концертів італійського композитора Антоніо Вівальді, написаний 1723 та опублікований 1725 року. Цей цикл став одним з найпопулярніших його творів, а також одним з найвідоміших музичних творів епохи бароко.    Кожен концерт присвячений одній із пір року і складається із трьох частин, що відповідають кожному місяцю. До того ж кожний концерт супроводжує сонети, авторство яких достеменно невідомо, проте іноді приписується самому композиторові.

(діти слухають музичні твори Антоніо Вівальді «Пори року». Намагаються відгадати і пояснити до якої пори року належить кожна із чотирьох мелодій)

Остання наша зупинка - «Осяяння душі».

Слово вчителя.

Для того щоб завершити нашу подорож нам потрібно натхнення. А щоби було натхнення   потрібно трішки збадьоритися.

Фізкультхвилинка.

 В казковому лісі розминка.
Настала фізична хвилинка.
Втому проженем руками
Вгору їх піднімем з вами.
Потім присядемо дружно,
Ноги згинаємо пружно.
Руки, мов крила, розправим
І до плечей їх поставим.
Коло вперед покрутили,
Потім назад повторили.
Голову вниз опустили,
Потім назад нахилили,
Потім наліво поклали,
Потім направо. І стали.
Рівно і струнко.
Швидко скінчилась хвилинка.
Нас збадьорила розминка.

Слово вчителя.

Спокійно та уважно спостерігайте за сонячним промінчиком, або краплею дощу, або квіткою, або подихом вітру за вікном та хмаринкою на небі тощо.                                       Напишіть вірш із трьох рядків, розкажіть, що ви уявили, коли виконували ці всі завдання (прокоментуйте асоціації).

(Прослуховування декількох робіт)

-         Ось і закінчилася наша сьогоднішня подорож і нам уже час повертатися додому. Тому ласкаво прошу на борт літака і за декілька хвилин, поки ми будемо слухати  музику уже знайомого нам композитора  же будемо на місці.

V. Закріплення вивченого матеріалу. Підсумкова бесіда.

• Яким запам’ятався вам японський поет Мацуо Басьо?
• Що таке хоку?
• Які образи природи використовує у своїх віршах Мацуо Басьо?
• Які настрої хоку?

VI. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять 3–4 хоку, уміти їх аналізувати; зробити ілюстрації.

VII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Учням пропонується закінчити одне з речень:

·         «Я зрозумів (зрозуміла)…»;

·         «Я вражений (вражена)…»;

·         «Мені здається, що хоку…».