Година спілкування для учнів 5 класу

О.В. Чернієнко, педагог-організатор

ЗШ І-ІІІ ступенів с. Солгутове

                         Гайворонського району

               Кіровоградської області

ЯК ВИРОСТИ СПРАВЖНЬОЮ ЛЮДИНОЮ

(година спілкування для учнів 5-7 класів)

Мета:  Формувати вміння міркувати, доводити власну думку, оцінювати вчинки героїв і свої. Виховувати працелюбність, повагу до старших і любов до рідної землі, доброту, людяність, потребу в справжній дружбі. Викликати бажання наслідувати позитивні риси персонажів прочитаних оповідань.

Обладнання: портет і виставка книг В. Сухомлинського, малюнки серця червоного і сірого кольору, маркери, малюнок сонця і промінчики жовтого і жовто-гарячого кольору для кожного учня.

Хід заняття

І. Мотивація. Повідомлення теми заняття.

1. Слухання вірша.

Дитинство

 Дитинство-казка, мов чарівна мить,

Там завжди сонячно і світло.

І річка вдаль приваблива біжить,

А поле травами розквітло.

Там стільки сонця, радості, тепла,

Краси чарівної без краю!

Там наймиліша стежка пролягла,

Лиш вороття туди немає.

-         Людина починається з країни дитинства. Вона, як ріка, що бере початок з чистих джерел. А як треба жити дітям в країні дитинства сьогодні, щоб вирости справжніми людьми? Ми про це сьогодні і поговоримо. А допоможуть нам книги В.О.Сухомлинського, народна мудрість та ваш життєвий досвід.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Мозковий штурм.

- Які риси притаманні справжній людині?

2. Створення асоціативного куща

Справжня людина. Яка вона?

  ІІІ. Розвиток теми.     

ДОБРОТА

1.     Слухання вірша

Доброта

Добрим бути просто чи не просто?

Не залежить доброта від зросту.

Як людей полюбиш – пошануєш.

Силу для добра в душі відчуєш.

І закрутиться Земля скоріше,

Якщо разом станемо добріші.

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє.

І якщо вона, як сонце світить,

То радіють і дорослі, й діти.

2.     Робота в парах. Вправа «Віднови прислів’я».

Добро роби,                                             в добрій справі.

Краса людини –                                       не роби нікому зла.

Усе добре приймай,                                 роби сміло.

Хочеш собі добра,                                   добре й тобі буде.

Добре діло –                                            а злого уникай.                    

Не одежа красить людину,                      а добрі діла.

-         Якщо людина добра, з нею хочеться говорити, сміятись, мовчати, спілкуватись. Якими щасливими були люди, якби виконували поради народної мудрості!

СОВІСТЬ

3.     Слухання оповідань В. О.Сухомлинського "Образливе слово" та  "А серце тобі нічого не підказало?").

Образливе слово

Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість: адже він образив Матір.

Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить:

— Простіть мені, Мамо, за образливе слово.

— Прощаю, — сказала Мати й зітхнула.

          — Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.

Задумалась Мати, геть посмутніла. На її очах з'явились сльози. Каже вона синові:

— Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.

А серце тобі нічого не наказало?

Андрійко прийшов зі школи і побачив заплакану матір. Він поклав книжки й сів за стіл. Чекає обіду.

- А тата відвезли в лікарню, - каже мати. - Занедужав батько.Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушний, спокійний. 

Мати великими очима дивилась на Андрійка.

- А нам завтра до лісу йти, - каже Андрійко. - Завтра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку.

- То куди ж ти підеш завтра? - запитала мати.

- До лісу... Як наказала вчителька.

- А серце тобі нічого не наказало? - спитала мати й заплакала.

4.     Питання для обговорення:

-         Чому мама дивилась на Андрійка великими очима?

-         Чому мама заплакала?

-         Яких людей називають безсердечними?

5.     Слово учителя.

-           Якщо людина зробила щось погане, починає себе звинувачувати й сварити, кається, жалкує про скоєне, то кажуть, що у людини (в серці) є совість, яка прокинулася, заговорила. Коли у людини є совість, вона розуміє, що поступила неправильно і некрасиво. Якщо людина страждає через свій негарний вчинок, говорять, що людина відчуває муки сумління. В народі у такому випадку говорять: " Стид, хоч і не дим, а очі виїсть".Безсовісною називають людину, яка не вміє слухати голос серця, яка любить сильно тільки саму себе і не думає про інших, майже не знає, що таке совість. Вона робить погані вчинки і не відчуває своєї провини. Така людина не бачить зла і неподобства. Вона поступово стає все гірше і гірше, тому що не відчуває мук сумління після поганих вчинків.

Яким же чином нам жити? Слід поступати за совістю. Навчитися зазирати у серце, а воно підкаже, як правильно чинити. Адже совість живе у серці.

6.     Робота в групах. Вправа «Наповнене серце».

-         Чим повинно бути наповнене серце, щоб жити за совістю, за правилами честі?

 Давайте спробуємо розібратися, у яких людей є совість, хто живе за совістю, а у кого совість відсутня. Пропоную об’єднатися у дві групи і в червоне  серце вписати якості, які властиві совісній людині, а сіре серце заповнити якостями, властивими людям без совісті.

7.     Презентація роботи груп.

-         Людина, яка живе за совістю, має багато друзів, вона усміхається життю, вона чесна і порядна, їй радісно і легко живеться.

МИЛОСЕРДЯ

8.     Слухання оповідання В.Сухомлинського «Добре слово»

Добре слово

В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота". 

Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка. 

Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав: 

- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.
Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала: 

- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові. 

Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість. 

- Ось чого не вистачало Олі,- сказав дід Опанас.- Доброго слова.

9. Запитання для обговорення

- Чи може добре слово бути виявом милосердя?

- Чому добре слово було для Олі сильнішим за цілющий мед. Свіжі ягоди, горіхи й інші смачні иа корисні страви?

10. Гра « Сонечко милосердя»

- У кожногона парті є два промінчики жовтого і жовто-гарячого кольору. На промінчиках жовтого кольору запишіть які милосердні вчинки ви здійснили у вашому житті, а на промінчиках жовто-гарячого кольору – які доборі, милосердні вчинки ви можете зробити завтра і в майбутньому.

IV. Підсумок заняття.

1.Слово учителя.

Щедро ллє проміння сонце

У твоє й моє віконце,

 Щоб в теплі ми виростали

 Й світло людям дарували.

 Й де б ми в світі не були,

 Щоб завжди любов несли.

 Щастя, радість і тепло,

 Щоб чудово всім було.

 В світ прийшли ми: я і ти

 Для любові й доброти!

 Будь привітним і прихильним,

 Добрим, лагідним і сильним.

 Вчися правдою прожити.

 Теплим словом вмій зігріти.

 Вчись завжди допомагати

 І людині співчувати.

 І старайся так прожити,

 Щоб, як сонечко, світити!

 І в душі завжди нести

 Теплий промінь доброти!

- Я думаю, що ви сьогодні зрозуміли, що таке совість, що добре, а що погано. Що людина не може вважатися справжньою людиною, якщо у неї немає совісті.

 Живи, добро звершай,

 Та нагород за це не вимагай,

 Хай оживає істина стара.

Усі:  Людина починається з добра!!!

Список використаних джерел

1.     О. Лопатіна, М. Скребцова «50 уроків про чесноти». Харків. Видавнича 

група «Основа 2009р.

2.     І. Хмара «Людина починається з добра» novoivanivska.ucoz.ua›publ…v…vikhovna_godina…v…v…

3.     В. Сухомлинського «Образливе слово», « А серце тобі нічого не підказало?», «»Добре слово». http://ditky.in.ua

4.     О. Литвинюк « Людина починається з добра». sukmanyuk.ucoz.ua›