Урок з української літератури для учнів 5 класу

О. С. Розумець,

вчитель української мови та літератури

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Червоне Гайворонського району Кіровоградської області

ЧАРІВНИЙ СВІТ ДИТИНСТВА

 (ЗА ПОВІСТЮ І. АНДРУСЯКА «СТЕФА І  ЇЇ ЧАКАЛКА»)

(урок позакласного читання для учнів)

Мета. Створити психологічний портрет письменника, допомогти учням

засвоїти зміст твору, розвивати навички роботи з текстом епічного твору,

вчити аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки; формувати активну життєву

позицію; виховувати повагу до друзів, доброту, вміння співпереживати.

Обладнання. Портрет І. Андрусяка, виставка книг письменника, учнівські ілюстрації до твору, презентація,

Тип уроку: урок-вікторина.

Епіграф                                                                  

«Роки дитинства – це перш за все виховання серця. Виховання – це не поєднання заходів і прийомів, а мудре спілкування дорослого з живою душею дитини» В. Сухомлинський

Хід уроку

І. Організація класу.

(Звучить пісня «Дитинства світ» Слова О. Янушкевич. Музика Н. Погребняк)

Нас дитинства світ казковий

Знов у гості кличе всіх

По доріжці веселковій,

Де лунає дружно сміх,

Де на кульках кольорових

Лине в небо дітвора,

Бо країна ця чудова – 

Світ любові і добра!  

Приспів:

Дитинства світ, чарівний світ,

Це світ рожевих, добрих мрій!

Це до зірок швидкий політ,

Віночок сонячних надій!

Це світ добра,        

Це літній луг,        

Це я, це ти,          

Мій найдорожчий друг! 

Тут і гноми, і чаклунки

У країні цій живуть,

І різдвяні подарунки

Під ялинками нас ждуть,

Тут навкруг лунає дзвінко

Дивних птахів ніжний спів,

Біля кожного будинку  

Є крамниця добрих див!

Приспів.

Це світ добра,        

Це літній луг,        

Це я, це ти,          

Мій найдорожчий друг! 

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

Сьогодні нас чекає чудова подорож разом з героями твору Івана Андрусяка «Стефа і її Чакалка». Це такі ж дівчатка та хлопчики як ви: з невгамовною фантазією, з власним судженням про все на світі, часом неслухняні, але в цілому добрі та щирі. Щоб ця подорож стала по-справжньому незабутньою пропоную провести вікторину. Клас поділимо на дві команди: - дівчатка та хлопчики. (Команди можуть вибрати собі назви та капітанів).

ІІІ. Проведення вікторини

Учитель. Чи хочуть дівчатка щось сказати хлопчикам?

Жартівлива перекличка:

– Все з’їси, Василю?
– Ковбасу осилю,
та до ковбаси
порося неси! –
Отакий Василь –
справжній ковбасиль!

Едик-ведмедик – страшний вередун.
Їв би й котлети, якби на меду;
борщ – якби був із варенням хіба...
Кажуть, що так відвисає губа.

Івасик-головасик,
голосочок – басик.
Як тільки забасує –
то й трактор забуксує!

Хлопчик Йосип
маму просить:
– Забери мене зі школи!
Там такі страшні дівчатка –
ще заколками заколять…

Пилипко очима кліп.
Каже: – Я тепер Філіп...
Тато глипа, мама хлипа:
– Загубили ми Пилипа!

Сашко-смішко
ходив з мішком,
і в тому мішку
носив двійку важку.
А двійка легка
утекла з мішка,
до щоденника плигнула
й показала язика.

Доки йшов до школи Ромчик,
планував лише погромчик,
а прийшов – і напролом
справжній влаштував погром!

Вчитель. Може, хлопчики хочуть сказати щось у відповідь?

Дівчинка Анничка –

білесеньке личко.

А на ньому – уявіть! –

пудри кілограмів шість. 

Почуєте галас –

гукайте до Галі,

а Галя озвалась –

тікайте чимдалі.

У Даринки три перинки,

на перинках подушки,

а на них лежить Даринка,

наминає пиріжки.

 Носить наша Жанна

у кишені жабу.

Жанна зарегоче –

жаба заскрегоче.

Зачепи ж таке

хі-хі скре-ке-ке!

Зіні море по коліна,

калюжа – до пупа.

Як знайде калюжу Зіна,

так одразу вступить –

і чалап-чалап-чалап…

Там, напевно, і жила б! 

Іринка-перинка,

язичок – шкоринка.

Як зігрітись примусить,

так одразу ж і вкусить!  

Наталочка-

непиталочка!

Набурмоситься й мовчить –

не зворушити нічим…

Запитаємо Наталю:

що то з неї буде далі?

Вчитель. Бачу, що всі ви любите пожартувати.  Це дуже хороша риса характеру. Почуття гумору притаманне також і письменнику Івану Андрусяку. Адже це його жартівливі прозивалка ви використали. Письменник любить дітей і написав для вас багато хороших творів.

(Демонструється слайд 1 «Твори письменника»)

•  «Вісім днів із життя Бурундука»
• «М’яке і пухнасте»
• «Стефа і її Чакалка»
• Андрусяк Іван про Дмитра Туптала (святого Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ’яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича, Олексу Довбуша
• Іван Андрусяк, Валентина Запорожець, Микола Гриценко «Три дні казки»
•  «Звіряча абетка»
• «Кабан дикий – хвіст великий... Друга історія Стефи і Чакалки»
• Томас Стернз Еліот «Котознавство від Старого Опосума»
• «Дуби і леви»
•  «Стефа і її Чакалка. Видання друге, ще капосніше»
• «Зайчикова книжечка»
• «Хто боїться зайчиків»

         Андрусяк Іван Михайлович народився поет, письменник, перекладач 28 грудня 1968, с. Вербовець, Косівського району, Івано-Франківської області.     
       Увійшов у літературу на початку 1990-х як учасник літературного угруповання «Нова деґенерація». Вважає, що дитяча література – це «вищий пілотаж». Ви всі ознайомилися з твором письменника «Стефа і її Чакалка» і можете сказати, чи вдалися Івану Андрусяку фігури «вищого пілотажа»?

(Слайд 2)

Інтерактивна гра «Мікрофон»

 (Учні обмінюються враженнями від прочитаного).

Вчитель. Отже, твір вам сподобався. А зараз проведемо словникову роботу за змістом повісті.

Конкурс «Лексичний»

  (Слова і їх значення  написані на окремих аркушах. Команди отримують однакову кількість слів, на обдумування та співставлення слова з його значенням дається хвилина. Правильна відповідь винагороджується фішкою з цікавим літературним персонажем).

Авторитетик – животик;

буцався – брикався;

вичовпала – ледве вийшла;

 запарка – дуже багато роботи;

мамійка – мамина доля;

мокрим рядном накрив – здивував, ошелешив;

проваландався – витратив марно час;

пуштун – мешканець Афганістану;

смакота – смачно;

сміхотунчик – той, хто багато сміється;

татійка – татова доця;

обсерваторія – наукова установа, яка веде спостереження й дослідження, а також спеціально обладнаний будинок для проведення цих спостережень;

 телескоп – оптичний прилад для спостереження за небесними світилами; богомол – хижа комаха, що живе в тропіках і харчується комахами;

щогла – високий стовп, прямовисна або похила конструкція на судні, призначена для встановлення вітрил, підняття прапора, улаштування спостережних пунктів; «червоточина» - ходи між світами, різними просторами й часами;

 кубрик – житлове приміщення на судні для команди;

тайфун – ураган величезної руйнівної сили, що виникає в тропічних широтах західної частини Тихого океану;

фотель – крісло;

химера – у давньогрецькій міфології – страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум’я;

біотехнології – сукупність методів одержання біологічної продукції через використання певних мікроорганізмів, а також науковий опис цих методів і їх практичне застосування тощо.

Конкурс « Хто швидше»

(Потрібно дати відповідь на питання за змістом швидше й точніше за команду суперника. Ціна вірної відповіді – 1 фішка)

(Слайд 3 «Стефа»)

1.     Чому Стефа вважала себе «татійкою»?

2.     Чого боялася дівчинка?

3.     Що потрібно зробити пантері, щоб подобрішати?

4.     Чому Чакалку, на відміну від політиків, не показують по телевізору?

5.     Ким працювала мама дівчаток?

6.     Вірш якого українського поета вчила сестричка Стефи Ліза?

7.     Чому Стефа образилася на маму, тата та сестричку?

8.     Як, на думку Стефиного татку, потрібно вирішувати проблеми?

9.     Дипломом яких наук хвалилася Чакалка? Що вона збиралася робити з дітьми?

10.                        Де мешкають Баба Яга, Бабай, Бабаїха?  Чому саме такі місця обирає для цих істот письменник?

11.                        Чим прославилася в школі Орина?

12.                        Про яку школу мріяла Чакалка?

13.                        Як хрущик підказав Стефі, що робити?

14.                        Чому Чакалка віднесла дітей додому?

Конкурс «Хто це?»

(Вчитель читає цитату з тексту командам по черзі.  Потрібна назвати до кого відносяться дані цитати та пояснити їх. Ціна повної відповіді – 2 фішки).

1.     «Тому найчастіше вона біжить у їхнє ліжечко і лягає посередині. Одну ніжку на тата покладе, іншу – на маму. Тато справа казочку розказує, мама зліва пісеньку співає. Так і заснути недовго…»

2.     «..нічого не боїться – лише висоти і стоматолога. Бо саме цього – висоти і стоматолога – боїться тато. Він сам так сказав!»

3.     «Це ви, малявки, про різних там зайчиків у садку шепелявите! А в мене тут ого як серйозно. Ось задали аж два вірші, на вибір.»

4.     «Навшпиньках – нечутно, мов повітря – пройшла вона повз татове й мамине ліжко, прошмигнула в дитячу й легесенько, мов пір’їнку, перенесла Стефу до свого мішка. Ніхто нічого не чув, і Стефа навіть не прокинулася.»

5.     «Голос … був учительський, скрипучий і неприємний – точнісінько як у чужої виховательки, котра якось заміняла улюблену Катерину Іванівну і дуже не полюбилася Стефі – настільки, що доки Катерина Іванівна хворіла, Стефа навіть не хотіла ходити в садочок.»

6.     «…вона, взагалі, татійка, що вона, тим паче, сміхотунчик, а головне – що нічого страшнішого від висоти і стоматолога на світі нема і бути не може. Як там казав тато? Проблеми вирішуються з усмішкою, а з плачем лише нагромаджуються.»

7.     «Як жаль, що мене ця… біда… так зненацька захопила. А мій пістолет і мій кинджал під подушкою залишилися. Та нічого, я їй помщуся! Виберуся з цього мішка – і помщуся!»

8.     «Утім, був у мішку ще хтось більший і, певно, трішки старший, але Стефа так і не розібрала, хлопчик то чи дівчинка. Старша дитина спокійнісінько собі спала, час від часу похропуючи і смачно плямкаючи губами.»

9.     «Дотягнула, покинула під вишнею, – добре, що хоч розв’язати не забула, бо ще б задихнулися, і пропала б уся її надія на власну зразкову школу, – а тоді ледве допленталася до ліжка і впала на нього, мов підкошена.»

10.                        «А щастя – це все так само: і сонечко, і вітерець, і хрущі (хай навіть і з Антоничем), – але щоб тато, мама й сестричка були поруч.»

11.                        «…спробував пошукати, де прим’ята трава і збита роса – адже там, де пройшла з мішком Чакалка, мусив залишитися хоч якийсь слід. Утім, нічого в нього не вийшло – сонечко давно висушило росу, вітерець порозправляв стеблинки трави, а дощу не було вже давненько, отже, калюжі, в якій міг би знайтися випадковий відбиток Чакалчиної ноги, давно пересохли і юним слідопитам ні про що оповісти не могли.»

12.                        «– Мій тато каже, що коли вже гуска може вийти сухою з води, то людина тим паче. Треба лише подумати – і завжди щось придумаєш.»

13.                        «У нас там велика війна, в Афганістані. Багато людей убили. І моїх рідних теж багато вбили. І ми мусили тікати сюди, в Україну, щоб і нас не повбивали. Ось. А Бога у нас звуть Аллах. І він усе одно забороняє нам їсти свинину, хоч би де ми були – в Україні чи в Афганістані.»

14.                        «– Мої батьки теж, коли моляться перед сном, просять не галасувати. Бог любить, щоби з ним у тиші спілкувалися.»

15.                        «Це ж треба, яке цабе! Найвередливіша дівчинка в школі. Чакалкою вона, бачте, стати надумала! Сподобалося їй, бачте! А такою прикольню, такою класною спершу здавалася… Ох, ці старші дітки! З ними сама морока… Як із моєю Лізою…»

16.                        «Вічно цим хлопчикам лише зброя на умі! Їм хоч кіл на голові теши, але дай за пістолетика потриматися! А коли ще й пульнути – то вже більшого щастя їм у житті й не треба!»

17.                        «Ні, вже вона не ображалася на тата. І на маму з її модулями не ображалася. І навіть на Лізу. Бо бувають ситуації, коли не до того, щоб гратися. Складні ситуації.»

18.                        «Як мені від злої Чакалки втекти? Вона ж і мене на Чакалку перетворити хоче… Он уже Орину майже перетворила. І Сіяр теж уже трішечки Бабай, бо свободу на пістолет проміняв. А я не хочу, хрущику! Я додому хочу! До татка, до мамусі, до Лізоньки… Допоможи…»

Конкурс «Опиши героя»

(Скласти схему-характеристику Стефи, використовуючи потрібні слова з довідки. Учасники команд по черзі вибирають слова з довідки та прикріплюють відповідну картку до дошки, пояснюючи свій вибір. Ціна відповіді – 1 фішка).

Довідка

Пустунка, кмітлива, зла, вередлива, жорстока, добра , розумна , уважна, любить свою родину, поважає думку батька, не має власної думки,  у всьому погоджується із товаришами, не втрачає оптимізму в складних ситуаціях, мрійниця, плаксійка, охоче погоджується стати Чакалкою, цінує свободу, має власне судження і відстоює його, втрачає віру  в складних ситуаціях, їй притаманна  міцна  віра в Бога.

Вчитель. Додаткову фішку отримує та команда, яка охарактеризує дівчинку, опираючись на складену вами схему.

Схема може виглядати так

 Пустунка,

 кмітлива,

добра,

 розумна,  

  уважна,

 любить свою родину,

 поважає думку батька,

 не втрачає оптимізму в складних ситуаціях,

мрійниця, 

цінує свободу,  

 має власне судження і відстоює його,

їй притаманна міцна  віра в Бога.

Конкурс акторів «Розігрування діалогів з твору»

(Команди розігрують улюблені діалоги з твору).

Конкурс оповідачів «Найкраща пригода»

(Команда складає продовження  пригод Стефи ланцюжком. Більше фішок отримує  довша і цікавіша розповідь).

IV. Підсумки уроку. Оцінювання учнів.

     Учитель. Сьогодні ми подорожували сторінками повісті Івана Андрусяка «Стефа та її Чакалка» Маленька пустунка Стефа – розумна, добра, спостережлива дівчинка. Вона любить свою родину, поважає та прислухається до думки батьків. Інколи буває неслухняною, але вміє визнавати свої помилки. З такої дівчинки виросте хороша людина. Про її пригоди ви можете прочитати  на сторінках інших книжок письменника.

Робота з епіграфом: як ви можете прокоментувати слова українського педагога В. О. Сухомлинського, взяті за епіграф уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Написати відгук на книгу Івана Андрусяка «Стефа і її Чакалка».

Заповнити читацький щоденник.

Список використаних джерел

1.     Андрусяк І. Стефа і її Чакалка: дівчача повістина . К.: Грані-Т, 2007.

2.     http://abetka.ukrlife.org/ab_prozz.htm

3.     http://dyskurs.narod.ru/child.html

4.     http://jizhak.org.ua/